Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.19-52

Рубрики:

Інші кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.1

Рубрики:

Кишкові (водно-харчові) інфекції у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3-52

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка принципів організації фізичної реабілітації підлітків з артеріальною гіпертензією (АГ) безпосередньо у навчальному закладі із використанням тренувальної програми занять на велотренажерах і узагальнення одержаних результатів. Тренувальні вправи за запропонованою методикою пройшов 81 підліток з АГ. Заняття на велотренажері проводилися двічі на тиждень і тривали 30 хвилин. Реабілітаційний курс тривав 6 місяців. Кожне тренування закономірно знижувало артеріальний тиск на п'ятій хвилині відновлювального періоду, що треба віднести до позитивної симптоматичної дії вправи на велотренажері. У осіб, що тренувалися, за результатами тесту PWC170 підвищувалася фізична працездатність. Через 6 місяців після закінчення реабілітаційної програми середній добовий систолічний АГ зменшився у юнаків на 3 мм рт.ст., а у дівчат - на 11 мм рт.ст., що дозволило значній частині з них вийти із зони високих показників АГ і досягти так званих "цільових показників". Висновки: доведений позитивний вплив на підвищений АГ у підлітків регулярних динамічних фізичних вправ (тренування на велотренажерах) свідчить про доцільність і практичну можливість організації фітнес-залів безпосередньо у навчальному закладі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.3-5

Рубрики:

Хвороби кишечника у дітей

Шифр НБУВ: РА395642 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вдосконалення своєчасної діагностики кишкових ускладнень антибіотикотерапії, обумовлених Clostridium difficile-інфекцією у дітей. Обстежили дітей віком від 6 місяців до 18 років (n = 131), які одержували антибактеріальні препарати з приводу мікробно-запальних захворювань. У 116 з них були бактеріально-запальні захворювання, які потребували лікування антибіотиками за умов стаціонару або поліклініки; контрольну групу становили 15 клінічно здорових дітей. Використано загальноклінічні та імуноферментні методи. Встановлено, що в дітей із соматичними захворюваннями, які одержували лікування антибіотиками у стаціонарi, найбільш поширеним кишковим ускладненням є гостра діарея, і доведено, що діарея обумовлена в більшості випадків інфекцією Clostridium difficile. Визначено частоту та особливості клінічного перебігу кишкових ускладнень антибіотикотерапії у дітей. Виявлено існування субклінічної форми кишечного клостридіозу. Доведено, що рецидивуючий діарейний синдром у дітей, які одержували повторні курси антибактеріальних препаратів за амбулаторних умов, також обумовлений C. difficile-інфекцією.

Найбільш відчутною проблемою широкого використання антибіотиків є зміни мікробної екології, порушення рівноваги біоценозу кишечника, поява антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів з патогенними властивостями та виникнення у зв'язку з цим патологічних змін в кишечнику, що й обумовлюють симптоми порушення травлення у хворих з антибіотик-асоційованою діареєю. Мета роботи - визначення проявів синдрому мальабсорбції для удосконалення діагностики антибіотик-асоційованої діареї в дітей. Об'єкт дослідження становили 116 хворих, які одержували антибіотики, віком від 6 місяців до 18 років. Обстеження дітей включало загальноклінічні, біохімічні, бактеріологічні, імуноферментні, імунохроматографічні, інструментальні, математичні методи дослідження. При розвитку діареї у хворих за умов негативних тестів на клостридіальні токсини кваліфікували ці випадки як ідіопатичну антибіотик-асоційовану діарею, при позитивних - як кишкову інфекцію Clostridium difficilе. У ході дослідження виявлено вірогідні відмінності за копрологічними показниками між дітьми з гострою ідіопатичною й обумовленою клостридіальною інфекцією антибіотик-асоційованою діареєю. При мікроскопічному та біохімічному дослідженні випорожнень виявлено маніфестні ознаки порушення травлення та всмоктування жирів і вуглеводів, які проявляються клінічними симптомами мальабсорбції. Усім дітям з антибіотик-асоційованою діареєю притаманні підвищені концентрації вуглеводів у випорожненнях. Виявлені ознаки порушення травлення з розвитком мальабсорбції ліпідів у дітей з антибіотик-асоційованою діареєю, і в першу чергу обумовленою інфекцією Clostridium difficile. Висновки: порушення травлення та всмоктування вуглеводів та ліпідів, а також показники запальної реакції кишечника (лейкоцити, прихована кров, слиз) є маркерами антибіотик-асоційованої діареї та можуть використовуватися для її ранньої діагностики, у тому числі в разі інфекції Clostridium difficile.